Матеріали упорядкувала методист з дошкільного виховання Біляївського РМК В.В. Харченко

                                       БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ДОВІДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ ДОШКІЛЬНИКІВ

ДЛЯ МАМ І ТАТ

МАМИ Й ТАТА!

Добре, якщо в процесі виховання у Вас виникає безліч питань. Якщо Ви замислюєтесь над тим, що буде, якщо в певній ситуації Ви вчините саме так, то це дуже добре. Це означає, що Ви – творчі батьки.

Цей методичний довідник для екстрених випадків, щоб не накоїти дурниць зопалу, або від недостачі часу. Знаєте, - це як надання першої допомоги: зробив пов’замисліться над причинами такої поведінки.

• Не кричіть, не звинувачуйте дитину  у вчиненому. Це не допоможе.
• Якщо напади агресії відбуватимуться досить часто. Можна допомогти дитині і спрямувати її агресію в інше русло. Це можуть бути заняття спортом, найкраще – плаванням.

А  фахівець!

Як правило, батьків тривожить два головні питання: чи зможе дитина адаптуватися в суспільстві, і чи зможе вона створити родину.

Наскільки успішно буде соціальна адаптація такої дитини, теж багато в чому залежить від виразності розладів. Іноді, навіть під час наполегливої роботи, батькам спільно з фахівцями вдається досягти лише вміння самостійно одягатися, прибирати після себе, вживати їжу. У той же час, у світовій практиці відома досить велика кількість випадків, коли люди, що страждають аутизмом, досягли високого соціального статусу й визнання. Багато хто з дітей аутистів закінчили вищі навчальні заклади та успішно працюють.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У ВАШОГО МАЛЯТИ АУТИЗМ?

• Робота щодо коригування повинна бути особливо інтенсивною на початкових етапах, тому не марнуйте часу й починайте заняття.
• абуся йта-то. Тому повністю відсторонитиЯкщо дитина знає ласкавий голос батька, його добре обличчя, запах, сміх, якщо вона звикла до турботливих дотиків батьківських рук, отже, тато стане для маляти такою ж важливою людиною, як і мама.

   

  Холодна зневага батька викликає у дитини непевність у своїх достоїнствах, силі та привабливості. Як це не дивно, але деякі мами теж підтримують таку оману та прагнуть відсторонити тата від «непотрібних»  турбот.

  Досвід свідчить, що тільки в дружній парі обоє батьків стабільно відчувають до дитини позитивні  почуття: у таких парах  батьки прекрасно знають своїх дітей і турбуються про них.

  Так чого ж може навчити батько свою дитину в перші роки життя? Перше та основне – любові. Якщо тато спокійний, розважливий і доброзичливий із мамою, ласкавий з дитиною,- це означає, що своєю поведінкою він доводить дитині перший найважливіший урок піз-нання світобудови. Він розшифровується маленькою дитиною при-близно так: «Мої батьки добрі і гарні. Вони люблять мене. Світ світ-лий і надійний». Якщо батько попередні роки був близьким другом дитини, то і в підлітковому віці дитина прийде до батька з порадою

  Для сина або для дочки тато існує в різних ролях. Для дівчинки дуже важливо, щоб тато не принижував її, ставився до неї з повагою, підкреслював її красу та чарівність. Батько для неї модель майбутнього обранця. Батько – модель ідеального чоловіка для сина. Якщо трирічний хлопчик імітує процес паління, це означає, що його тато, швидше за все запеклий курець. Якщо хлопчик кричить матері: «замовчи!» - він, можливо всього наслідує тата. Батькові доведеться відмовитися від всіх звичок, які він не хоче прищепити своєму сину.

  Що вміє гарний тато?

  Відгородити дитину від небезпек; уважно вислухати, бути великодушним, справедливим і чуйним; гаряче уболівати за успіхи дитини; запропонувати корисну пораду; навчити робити правильний вибір; навчити поважати маму; хвалити за гарні вчинки; дотримуватися правил, які він прищеплює дитині.

   

  Бя, свої інтереси, своя думка.

  Якщо Ви хочете, щоб із Ваших дітей виросли дві самостійні людини, не залежні один від одного, не потрібно постійно підкреслювати їхню подібність.

  Бажано, щоб у дітей були різні іграшки, різний одяг, різні домашні обов’язки. Найлегший спосіб підкреслити індивідуальність дітей - зробити їм різні зачіски. У садочку, у школі близнюки повинні кожній окремо виконувати свої домашні завдання. Добре, якщо в кожного є свої шафки, тумбочки, де зберігаються їх речі, іграшки. Однак, помічаючи та заохочуючи відмінності дітей, слід так само бути особливо уважним. Хворобливе ставлення до успіхів іншого властиве всім дітям, у близнюків же цей стан може доходити о критичної оцінки. Якщо девізом життя стане фраза «Хто кращий?», то вічний конфлікт Вам забезпечений. Особливо це виявляється в підлітковому віці. Коли дитина починає розуміти, що їй подобається, а що – ні, чим їй дійсно подобається займатися, а що їй непотрібно. Будьте уважні і не обділяйте увагою одного з дітей. Один любить малювати, а інший співати? Тоді одного в студію малювання а іншого на хор!

  Знайдіть у своїх дітях щось особливе. Адже в кожній людині є те, чим вона не схожа на інших. А от порівнювати близнюків навіть шкідливо, це може призвести до непотрібних ревнощів.

  Як виховувати близнюків?

  Намагайтеся підкреслювати індивідуальність кожного маляти; грамотно розподіляйте свою батьківську увагу між дітьми; у кожної дитини обов’язково повинна бути якщо не своя кімната, то хоча б «своя територія» у спільній кімнаті; не намагайтеся зацікавити  обох дітей однією справою, нехай кожна обирає собі заняття за інтересами;не порівнюйте дітей!

  .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

  Бявиться братик або сестричка. Ніколи не порівнюйте дітей. Не сваріть дітей за появи агресії один до одного. Намагайтеся пояснювати особистим прикладом, як можна знаходити спільну мову одне з одним. Якщо у Вас тільки що з’явилася друга дитини , перерозподіліть обов’язки в родині так, щоб і перша дитина не  страждала від нестачі уваги. Покладіть на старшу дитину якісь нескладні обов’язки щодо догляду за маленькою. Вона буде почувати відповідальність і ніжність стосовно маляти.

  Барні манери

  .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

  Як іноді хочеться батькам, щоб у присутності сторонніх дитина  поводилася виховано! Насправді ж із дітьми часто трапляються дивні історії. – у гості прийшла Ваша давня приятелька а малюк не хоче знайомитися з незнайомою тіткою. Ви сварите дитину. А вона зовсім не винна. У такому вчинку немає ні краплі невихованості. Іноді малята лякаються незнайомих людей. Якийсь час вини звикають, і тільки потім  можуть вільно спілкуватися.

  Буває і так, що Вашій дитині подарували дитині подарунок. А дитина замутилася і сказала, що хотіла у подарунок щось інше. Швидше за все, це через дитячу щирість, а зовсім не бажання виявити невдячність. Що ж таке насправді «гарні манери»? багато чого з того, що  ми так називаємо,- просто здоровий глузд і звичайна ввічливість стосовно оточуючих. І для того. Щоб ці гарні манери стали для дитини природними, вона повинна постійно в них практикуватися. Тобто поводитися чемно і виховано не тільки на людях, але й вдома.

  Батьки найкращий приклад для дітей. І якщо тато вчора був нечемний із продавщицею в магазині. То сьогодні дитина може так само розмовляти із ким завгодно, навіть із мамою, тому що так розмовляв тато, і маля прагне повторити татову поведінку і говорити так само, і тому батьки, що прагнуть прищепити дитині гарні манери, повинні  насамперед, почати з себе.

  Гарні манери – це ще знання того, як потрібно розмовляти з людьми та робити компліменти, здатність реагувати на  почуття іншої людини, бути чуйним, дружелюбним і терпимим.

  Дорослі чудово розуміють, що вміння поводитися виховано залежить від того, наскільки людина володіє собою, контролює свою поведінку. Тому немає сенсу вимагати від дворічного малюка. Що він не колупав у носі  в присутності гостей. Хоча пояснити потихеньку обов’язково потрібно. А от дитина 5-6 років уже цілком здатна контролювати свою поведінку, її можна попросити їсти акуратно. Ділитися цукерками і не розмовляти голосно в театрі. Починати навчати гарних манер можна в будь-якому віці, але фахівці вважають, що Ви полегшите завдання, закладаючи основи поведінки до 7-8 років, потім протягом наступних декількох років буде продовжувати навчання.

  ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ГАРНИХ МАНЕР ?

  Показуйте приклад своєю поведінкою; не намагайтеся навчити всього відразу; будьте позитивними і конкретними, говоріть про те що потрібно зробити, а не проте, що робити не можна; щоб дитина запам’ятала, чому так не можна поводитися, пояснюйте причини; намагайтеся виправляти дитину віч-на-віч, а не в присутності інших людей; хваліть дитину за будь-які прояви гарних манер.

   

  Гень народження

  .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

  итячий садок

  .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

   

  Чи віддавати дитину до дитячого садочку?

  Якщо малюк активно хоче спілкуватися з дітьми та досить самостійний, можете сміливо віддавати його до дитячого садочка. Якщо в перші дні дитина вередує і не  відпускає маму, наберіться терпіння та намагайтеся терпіння та намагайтеся заспокоїти її. Перший час забирайте її раніше. Якщо минуло вже два-три тижня, а малюк так і не адаптувався до нової обстановки, потрібно повернути його додому та повторити все через якийсь час. Якщо Ви вирішили віддати дитину до садочку. Якомога раніше займіться загарто-вуванням. Якщо Ви вирішили виховувати малюка вдома самостійно або за допомогою няні, обов’язково стежте за тим, щоб у маляти була можливість спілкування з його однолітками.

   

  Г